У світовій літературі ім’я Тараса Шевченка стоїть в одному ряду з іменами таких видатних поетів, як Джордж Байрон, Вольфганг Гете, Адам Міцкевич та інші. Тому, 13 березня 20017 року у Міжнародному ліцеї імені Т. Шевченка з великою гордістю та шаною учні та вчителі згадували Шевченкове слово.

Вихованці ліцею декламували вірші, співали пісні, промовляли слова подяки. Вірші звучали українською, англійською, турецькою мовами. Адже саме березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко − велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об'єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум'яному слові все те, що таїлося у глибині душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.

Директор Міжнародного ліцею ім. Т. Шевченка Усенова Мунавара Хамідівна зазначила, що сьогоднішній день надзвичайно важливий для усіх учнів та педагогів нашого ліцею, адже актуальність Шевченка не в тому, що він порушив великі й вічні питання, або дав нам відповідь на них, яка допомогає самостійно шукати відповіді на питання, поставлені часом. Сьогодні ми повертаємось обличчям до загальнолюдських цінностей, а отже, й до Шевченка. Він приходить у наш день. Але ми повинні йти в його час. Лише так між нами і ним глибшатиме взаєморозуміння.