Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС) засновано ухваленням 25 червня 1992 року у місті Стамбул Босфорської заяви та Декларації про його заснування. З підписанням Статуту Організації ЧЕС, яке відбулося 05 червня 1998 року в Ялті під час Ялтинського саміту, ЧЕС було перетворено в  Організацію (Статут набув  чинності 01 травня 1999 року). Запланований на червень 2022 року ювілейний саміт, присвячений 30-річчю організації, не відбувся через збройну агресію російської федерації проти України.

Країни-члени Організації (13 країн): Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Північна Македонія, росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна.

Рада міністрів закордонних справ держав-членів є головним постійним органом ОЧЕС, що приймає рішення. Головування країни в Організації триває 6 місяців; ротація головування відбувається відповідно до латинського алфавіту (якщо країна відмовляється від головування, воно автоматично переходить до наступної за списком країни).

Засідання Ради проводяться двічі на рік по закінченню головування країни. Рада розглядає питання функціонування ОЧЕС, підсумки діяльності допоміжних органів i, як правило, на основі консенсусу приймає відповідні резолюції, рішення та рекомендації.

На період головування міністр закордонних справ країни є чинним головою ОЧЕС, який має забезпечувати належне управління справами і виконання прийнятих резолюцій та рішень. В 2023 році головують Сербія (перше півріччя) та Туреччина (2 півріччя).

Комітет старших посадових осіб репрезентує міністрів закордонних справ країн-членів і діє від їх імені. Він наділений низкою повноважень і готує проєкти рішень РМЗС з усього спектру діяльності Організації.

Допоміжні органи - це робочі, експертні, цільові та інші групи, засновані Радою МЗС. Вони виконують накази Ради, розробляють спільні проєкти і забезпечують виконання таких проєктів/дій у своїх відповідних областях.

Відповідно до Статуту та резолюцій РМЗС, країни-члени співпрацюють на таких напрямках: торгівля та економічний розвиток, фінанси та банківська діяльність, зв’язок, енергетика, транспорт, сільське господарство, охорона здоров’я i фармацевтика, охорона навколишнього середовища, туризм, наука i технології, співробітництво у сфері культури, обмін статистичними даними та економічною інформацією, співробітництво між митними органами, гуманітарні контакти, боротьба з організованою злочинністю, інституційне оновлення та ефективне управління тощо.

Фонди і проектні механізми ОЧЕС створюються з метою надання фінансової підтримки у розробці та реалізації міжнародних галузевих проектів. Ними є: Фонд розвитку проектів (створено у 2004 р., установчі документи передбачають фінансування розробки проектів за рахунок добровільних внесків), Підрозділ управління проектами (створено у 2014 р., установчі документи передбачають мобілізацію внутрішнього управлінського резерву Секретаріату для підготовки проектних пропозицій за участю країн-членів і залучення можливих зовнішніх джерел для їхнього фінансування), Грецький фонд (діяв тимчасово у 2007-2012 рр. за фінансування Уряду Греції); за ініціативою РФ у 2016 році також створено Механізм розвитку проектного співробітництва в регіоні ЧЕС (BSPPF), який завершив діяльність у 2022 р.

Секретарське забезпечення діяльності ОЧЕС надається Постійним міжнародним секретаріатом ОЧЕС зі штаб-квартирою в Стамбулі. Секретаріат функціонує під керівництвом чинного голови ОЧЕС. Безпосереднє керівництво здійснюється Генеральним секретарем. З 01 липня 2021 Генсеком ПМС ОЧЕС є представник Румунії Лазер Коменеску, який змінив на цьому посту представника Греції Майкла Хрістідеса.

Інституції, пов’язані з ОЧЕС - це організації ЧЕС, що діють згідно з принципами, викладеними у Стамбульській декларації та Статуті ОЧЕС, і виконують свої функції відповідно до власних статутних документів. Такими організаціями є:

 Ділова рада (1992 р.),

 Парламентська Асамблея (1993 р.),

 Чорноморський банк торгівлі та розвитку (1998 р.),

 Міжнародний центр чорноморських досліджень (1998 р. – на той час мав статус афілійованого центру ЧЕС).

Співробітництво ОЧЕС з третіми країнами та міжнародними організаціями. ОЧЕС взаємодіє з іншими країнами та міжнародними регіональними організаціями шляхом надання укладання відповідних угод або через надання їм статусу спостерігача або галузевого партнера по діалогу. З жовтня 1999 року ОЧЕС має статус спостерігача в Генасамблеї ООН.

Партнери за угодами або меморандумами:

- ООН, Організація ООН з промислового розвитку (UNIDO), Економічна комісія ООН для Європи (UN/ECE), Організація ООН з навколишнього середовища (UNEP), Програма розвитку ООН (UNDP), Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (UN/FAO), Світова організація торгівлі (WTO), Світовий банк, Секретаріат Енергетичної Хартії, Міжурядова комісія TRACECA (IGC TRACECA), Виконавчий секретаріат Центральноєвропейської ініціативи (CEI-ES).

Спостерігачі в ОЧЕС: Єгипет, Ізраїль, Італія, Німеччина, Словаччина, Туніс, Європейська комісія, Секретаріат Енергетичної Хартії, Чорноморська комісія та Міжнародний чорноморський клуб.

Галузеві партнери по діалогу з ОЧЕС: Ісламська Республіка Іран, Республіка Корея, Дунайська Комісія, Всесвітня туристична організація (UNWTO), Міжнародна асоціація судновласників Чорноморського регіону (BINSA), Союз асоціацій автомобільного транспорту регіону ЧЕС (BSEC-URTA), Мережа університетів Чорноморського регіону (BSUN), Чорноморський форум регулюючих органів з питань мовлення (BRAF), Конференція віддалених морських регіонів Європи (CPMR).

В рамках ОЧЕС Україна бере активну участь в роботі допоміжних органів ОЧЕС, а також її інституцій – Парламентської асамблеї ЧЕС, Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Ділової ради ЧЕС та Міжнародного центру чорноморських досліджень.

У контексті секторального економічного партнерства слід відзначити особливий інтерес України до таких сфер співробітництва як транспорт, економіка, енергетика, інформаційно-комунікаційні технології, туризм тощо. Зокрема, протягом 2006-2008 років Україна координувала діяльність Робочої групи ОЧЕС з інформаційно-комунікаційних технологій. Було налагоджено співпрацю ОЧЕС з Міжнародним союзом електрозв’язку та відповідними установами ООН у цій сфері. У 2008 році країнами ОЧЕС створено Чорноморський форум регуляторних органів у сфері мовлення.

У 2008-2009 роках Україна була координатором Робочої групи з митних питань та вийшла з ініціативою створити міжнародний механізм з обміну попередньою інформацією між митними адміністраціями країн ОЧЕС. З цією метою у 2009 р. у Києві була проведена  зустріч голів митних адміністрацій країн ОЧЕС, в роботі якої також взяли участь представники Єврокомісії. Зустріч голів митних організацій Туреччини і України також відбулась у жовтні 2012 року у Стамбулі, а 15 листопада 2012 року представники Держмитслужби України взяли участь у засіданні РГ ОЧЕС з митних питань.

          У сфері енергетики з боку ОЧЕС налагоджено співпрацю з такими міжнародними організаціями як Енергетична Хартія та USAID. Україна, в рамках її головування в ОЧЕС у 2007-2008 роках, провела 9 квітня 2008 р. у Києві зустріч Міністрів енергетики країн-членів ОЧЕС.

Впродовж 2018-2019 років Україна була країною-координатором РГ з енергетики.

Україна бере активну участь у діяльності ОЧЕС із боротьби із організованою злочинністю. Ця робота відбувається в рамках відповідної Робочої групи та Мережі офіцерів зв’язку із боротьби із організованою злочинністю. На цьому напрямку ОЧЕС налагодила зв’язки з  Управлінням ООН з питань боротьби з наркотиками та злочинністю (УНЗ ООН) та Міжнародною організацією міграції. 23 листопада 2012 року делегація України взяла участь у засіданні Міністрів внутрішніх справ країн-членів ОЧЕС.

У питанні співробітництва ОЧЕС з подолання наслідків надзвичайних ситуацій Україна також є одним із активних членів Організації. Україна неодноразово була координатором відповідної групи. 4 квітня 2008 р. в Одесі Робоча група ОЧЕС зі співробітництва в надзвичайних ситуаціях ухвалила базові документи із створення Мережі офіцерів зв’язку з надзвичайних ситуацій. Здійснюються заходи з налагодження співробітництва зі структурами ООН та Міжнародною федерацією товариств Червоного хреста.

Участь України в ОЧЕС з питань захисту навколишнього середовища відбувається в рамках відповідного плану дій. Налагоджена співпраця ОЧЕС з ПРООН та Чорноморською комісією. У 2009 р. Робоча група ОЧЕС ухвалила концепцію з підготовки спільного ОЧЕС-ПРООН проекту «Вироблення стратегії із захисту Чорного моря в контексті зміни клімату». На цьому напрямку започатковано кілька проектів в рамках Фонду розвитку проектів.

Україна бере активну участь в діяльності ОЧЕС, що стосується гуманітарної сфери (культура, освіта, наука і технології тощо). На сьогоднішній день в гуманітарній сфері ОЧЕС має потужну підтримку Міжнародного центру чорноморських досліджень. Також налагоджені стосунки з Мережею університетів Чорноморського регіону.

Приділяючи окрему увагу поглибленню співробітництва у культурно-гуманітарній сфері, Міністерством культури України було відпрацьовано та у серпні 2013 року представлено на розгляд проект Меморандуму про збереження культурної спадщини.

30 червня 2015 року Україна завершила координацію діяльності трьох Робочих груп ОЧЕС – з туризму, з транспорту, з торгівлі та економічного розвитку. На засіданні РМЗС в Одесі (19 червня 2013 року) Україна заявила про готовність координувати діяльність робочої групи з торгівлі та економічного розвитку, яка впродовж чотирьох років координувалася Секретаріатом ОЧЕС. У період головування України в ОЧЕС у травні 2013 року в м. Ялта було проведене засідання міністрів економіки. За ініціативою України з 2013 року введено практику проведення спільних засідань Робочих груп з митних питань, а також з торгівлі та економічного розвитку, що дозволяє обговорювати суміжні проблемні питання, які стосуються зазначених сфер співробітництва.

Координуючи діяльність Робочої групи з туризму, у рамках Міжнародного  Чорноморського туристичного форуму у м. Ялта у лютому 2013 та 2014 років Україна провела засідання цієї групи, а також засідання міністрів, до сфери відповідальності яких належать питання туризму (10 жовтня 2013 року, м. Київ).

          На 24-му засіданні РМЗС, що проходило 08 червня 2011 року у м. Бухарест (Румунія), Україну було призначено країною-координатором Робочої групи ОЧЕС з транспорту. У період з 26 по 28 листопада 2012 року делегація України на рівні заступника Міністра інфраструктури України взяла участь у засіданні Міністрів транспорту країн-членів ОЧЕС, а також засіданнях Робочої групи ОЧЕС з транспорту та Керівного комітету ОЧЕС зі спрощення автомобільних перевезень, які проходили в Ізмірі (Туреччина).

Делегація України на чолі з Міністром інфраструктури України також взяла участь у засіданні міністрів транспорту, що проходило 15 квітня 2014 року у Софії (Болгарія). На зазначеній зустрічі відбулася окрема тристороння зустріч міністрів транспорту України, Румунії і Молдови, на якій було остаточно погоджено маршрут Чорноморської окружної магістралі, який проходитиме територіями цих країн.

17 листопада 2017 року у Києві проведено зустріч міністрів транспорту країн-членів ОЧЕС на тему: «Розвиток інфраструктури у Чорноморському регіоні та ефективна реалізація спільних проектів», під час якої обговорено перспективи розвитку інфраструктури у регіоні ЧЕС та реалізації транспортних проектів регіонального значення, таких як Чорноморська окружна автомагістраль та морські магістралі, з урахуванням поточної ситуації в регіоні та тимчасовою окупацією росією АР Крим.

Наразі Україна продовжує координувати Робочу групу ОЧЕС з транспорту (до 31 грудня 2024 року).

Останнє головування України в ОЧЕС проходило з 01 липня по 31 грудня 2017 року та було спрямоване як на підвищення ефективності та забезпечення поточної діяльності Організації, так і на реалізацію завдань і інтересів, пріоритетних для України, у першу чергу щодо розвитку економічного співробітництва в умовах безпекової кризи в регіоні, пов’язаної з російською агресією.

25 червня 1992 року глави держав та урядів одинадцяти країн Чорноморського регіону підписали Декларацію про Чорноморське економічне співробітництво, якою було засновано Організацію Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС). Логічним продовженням цього процесу стало створення 26 лютого 1993 року парламентського виміру ЧЕС –  Парламентської Асамблеї (ПАЧЕС).

Мета ПАЧЕС – забезпечення правової бази економічного, торговельного, соціального, культурного та політичного співробітництва між країнами; прийняття законодавства, необхідного для реалізації рішень, що приймаються главами держав та урядів або міністрами закордонних справ країн-членів ЧЕС; сприяння національним парламентам у зміцненні парламентської демократії; розвиток співробітництва з міжнародними та регіональними організаціями.

У період з 26 по 29 жовтня 2012 року делегація ПАЧЕС перебувала в Україні зі спостережницькою місією за ходом виборів народних депутатів України. 

З 23 по 27 травня 2014 року спостерігачі від ПАЧЕС взяли участь у моніторингу перебігу позачергових виборів Президента України, які відбулися 25 травня 2014 року, а також виборів до Верховної Ради України, які пройшли 26 жовтня 2014 року.

Країни-члени ПАЧЕС (13): Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Північна Македонія, росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна.

Спостерігачі ПАЧЕС: Народні Збори Єгипту, Кнесет Держави Ізраїль, Бундестаг ФРН, Народні Збори Словацької Республіки, а також 15 міжпарламентських організацій (Міжпарламентська Асамблея держав-учасниць СНД, Європейський Парламент, Асамблея Міжпарламентського Союзу, ПА НАТО, ПА РЄ, ПА ОБСЄ, Парламентський вимір Центральноєвропейської Ініціативи, Парламентські Збори Союзу РБ і РФ, ПА Середземномор’я, Міжпарламентська Асамблея Православ’я, Парламентський Союз держав-членів ОІК, ПА тюркомовних країн, Парламентська Конференція Балтійського моря, Парламентська мережа Світового Банку, ПА процесу Південно-Східного європейського співробітництва).

Генеральна Асамблея є вищим керівним органом ПАЧЕС. Кількість місць кожної країни в Асамблеї визначається за квотами, які встановлені відповідно до кількості населення кожної з країн. Всього до складу Асамблеї входять 76 парламентаріїв. Квота України складає 9 місць. Українську делегацію наразі очолює А.Пуртова.

Голова ПАЧЕС – спікер парламенту однієї з країн-учасниць, що головує в ПАЧЕС протягом піврічного періоду. Передача головування в ПАЧЕС здійснюється за принципом ротації в алфавітному порядку англійської абетки. Наразі головою ПАЧЕС є Мустафа ШЕНТОП – Спікер Великих національних зборів Туреччини.

Сесії ПАЧЕС проводяться двічі на рік: весняна сесія – як правило, у червні; осіння – у листопаді або грудні. За підсумками пленарних засідань Генеральна Асамблея ухвалює рекомендації, доповіді та інші документи, а також приймає заяви і декларації з міжнародних питань, про які, відповідним чином, інформує Раду міністрів закордонних справ.

В Україні пройшли Друга (листопад 1993 року), Чотирнадцята (грудень 1999 року), Двадцять п’ята (червень 2005 року), Тридцять сьома (30 червня-02 липня 2011 року) та ювілейна П’ятдесята (листопад 2017 року) сесії ГА ПАЧЕС. 

Остання (Шістдесята) пленарна сесія ГА ПАЧЕС відбулася 6-8 грудня 2022 року в Белграді. 

Постійний Комітет – затверджує порядок денний Асамблеї (на основі консенсусу), координує роботу спеціалізованих комітетів, погоджує бюджет Асамблеї, забезпечує координацію між ЧЕС та ПАЧЕС, а також співробітництво ПАЧЕС з іншими міжнародними організаціями. Складається з голів національних делегацій, членів Бюро та голів трьох спеціалізованих комітетів.

Бюро – вирішує поточні питання ПАЧЕС у період між сесіями. До його складу входять Президент і п’ять віце-президентів. Засідання Бюро проводяться два рази на рік – напередодні весняної та осінньої сесій Генеральної Асамблеї. Рішення приймаються більшістю голосів.

Три спеціалізовані комітети ПАЧЕС – Комітет з економічних, торговельних, технологічних і екологічних питань; Комітет з правових і політичних питань; Комітет з питань культури, освіти і соціальних питань – забезпечують підготовку відповідних рішень Асамблеї. Вони проводять періодичні засідання в країнах-членах ПАЧЕС у період між сесіями Генеральної асамблеї і в координації з Міжнародним секретаріатом ПАЧЕС.

Робочі групи ПАЧЕС можуть створюватися з метою надання технічного сприяння у підготовці рішень Асамблеї.

Міжнародний секретаріат ПАЧЕС (м. Стамбул) є виконавчим та технічним органом, який підтримує постійні контакти з національними парламентами ПАЧЕС, організує проведення засідань та готує проекти документів. Керівництво Секретаріатом здійснюється Генеральним секретарем ПАЧЕС. Наразі цю посаду обіймає Асаф Гаджієв, представник Азербайджану, обраний на трирічний період на сесії ГА ПАЧЕС, яка проходила 7-8 грудня 2014 року у м.Афіни. До нього цю посаду обіймав Кирило Третяк, представник України (з листопада 2011 року по грудень 2014 року). На 47-й сесії Генеральної Асамблеї ПАЧЕС (28 червня 2016 року, м.Москва) прийнято зміни до Процедурних правил ПАЧЕС, згідно з якими термін перебування на посаді Генерального секретаря збільшено з трьох до п’яти років. На 53-ій ГА ПАЧЕС (19-21 червня 2019 року, м.Баку) А.Гаджієва переобрано на наступний п’ятирічний період.

Заступники Генерального секретаря ПАЧЕС: М.Макріянніс (Греція) – організаційні питання; Д.Дулька (Румунія) – міжпарламентське співробітництво і протокол.

Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) був заснований в 1998 році на підставі відповідної Угоди між країнами-членами ОЧЕС, підписаної в Тбілісі 30 червня 1994 року з метою поглиблення інтеграції та зміцнення зв’язків між країнами Чорноморського економічного співробітництва.

Співзасновниками банку стали 11 країн: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Молдова, Румунія, російська федерація, Туреччина та Україна. Найбільшими акціонерами Банку є росія, Туреччина і Греція, частка яких у статутному капіталі складає по 16,5%. Частка Румунії – 14%. Україна і Болгарія мають по 13,5% акцій, Азербайджан – 5%, Албанія – 2%, Вірменія і Молдова – по 1%, Грузія – 0,5%. Початковий статутний капітал Банку, який складав 1,2 млрд. євро, збільшено у 2007 році до 3 млрд. євро. У вересні 2016 року агенцією Moodyʼs Банку присвоєно кредитний рейтинг на рівні А2 (стабільний).

Формально Банк розпочав свою роботу з 1 червня 1999 року, хоча урочиста церемонія його відкриття відбулася 21 червня 1999 року в м. Салоніки (Греція), де сьогодні знаходиться Центральний офіс ЧБТР.

Рада керуючих та Рада директорів – є керівними органами банку.

Рада керуючих, до якої входять по одному представнику від кожної країни, визначає головні напрямки діяльності, призначає президента та розглядає і затверджує основні результати фінансової діяльності Банку.

Рада директорів, до якої також входять по одному представнику від кожної країни, здійснює нагляд над проведенням Банком операцій у відповідності зі Статутом Банку.

Віце-президентом з фінансів є Валерій П’ятницькій (Україна).

На сьогоднішній день Президентом ЧБТР є представник Туреччини С.Кьоксал.

Пріоритетними для банку є питання, що стосуються транспортних сполучень, енергетики, сільського господарства, торгівлі тощо. Банк пропонує країнам ОЧЕС технічну й консультативну допомогу у виробленні ефективної економічної політики, засновує спеціальні фонди, сприяє інвестуванню в економічні та соціальні проекти, надає гарантії та бере участь у гарантіях і фінансових структурах державного й приватного секторів, поглиблює співпрацю міжнародних фінансових установ розвитку з національними агенціями фінансів і розвитку країн-учасниць тощо. Враховуючи особливості країн-учасниць, які перебувають на різних етапах розвитку і переходу до ринкових відносин, ЧБТР надає їм допомогу в проведенні структурних економічних реформ, сприяє розвитку конкуренції, приватизації, підприємництва та зміцненню економічних зв’язків між країнами ЧЕС.

ЧБТР здійснює свою діяльність на основі загальноприйнятої практики великих міжнародних банківських інституцій, зокрема стосовно фінансування проектів та надання кредитів. Першим проектом, який був профінансований ЧБТР, став проект реконструкції газопроводу, що проходить територією України. З цією метою у 2000 році ЧБТР було виділено кредит у сумі 12 млн. дол. США для проведення реконструкції газокомпресорної станції в селищі Тарутіно (Одеська обл.).

Станом на лютий 2023 року активний портфель ЧБТР в Україні складав 56 операції кредитування, затверджені Радою директорів, у розмірі 940.691.175 євро.

Ділова рада ЧЕС була заснована у 1992 році і вважається бізнес-складовою ЧЕС поряд з такими його складовими, як Парламентська Асамблея ЧЕС та Чорноморський банк торгівлі та розвитку.

Ділова рада є міжнародною неурядовою некомерційною організацією, що складається з представників ділових кіл 13 країн-членів ОЧЕС: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Молдавія, Північна Македонія, Румунія, росія, Сербія, Туреччина, Україна.

Головним органом Ділової ради ЧЕС є Рада директорів, членами якої є представники національних організацій. Україну в Раді директорів представляє перший віце-президент ТПП України.

Згідно зі Статутом, метою діяльності ДР є сприяння поліпшенню бізнесового середовища, а також створення необхідних умов для розвитку приватного сектора економік країн, безпосередньо задіяних у різноманітних сферах економічного співробітництва в регіоні: торгівлі, промисловості, транспорті, енергетиці, телекомунікаціях, інформатиці, сільському господарстві, екології, туризмі, науці та технологіях тощо. Будучи органом, пов’язаним з ЧЕС, Ділова рада має покращувати ділову атмосферу в регіоні ЧЕС та сприяти просуванню індивідуальних та колективних ініціатив приватного сектора країн-учасниць.

Водночас, за час свого існування Ділова рада так і не спромоглася на практиці залучити до своєї діяльності ділові кола та стати бізнес-складовою ЧЕС.

Починаючи з 2014 року ДР ЧЕС майже припинила свою діяльність, у першу чергу – через проблеми, пов’язані з її фінансуванням. Зокрема, Туреччина відмовилася від подальшого фінансування технічного персоналу Ділової ради (Генеральний секретар та його заступник утримувалися коштом своїх країн) та після переїзду штаб-квартири ОЧЕС в нову будівлю у квітні 2017 року Секретаріат Ділової ради, який розміщувався в старому приміщенні штаб-квартири ОЧЕС, припинив функціонування.

Наразі обговорюються зміни до Статуту ДР ЧЕС, зокрема щодо утримання Секретаріату країнами-членами на ротаційній основі.

У квітні 2016 року Україна та Румунія призупинили членство в Діловій раді. Відповідні листи були направлені від ТПП України та Румунії. При цьому, у листі румунської ТПП йшлося по підтримку рішення ТПП України і засудження конфліктів у Чорноморському регіоні та агресивної політики рф.

На початку травня 2017 р. ТПП України повідомила про рішення поновити участь у Діловій раді. Підтримуючи запропоновані зміни до Статуту та регламенту ДР ЧЕС, ТПП України також висловила готовність головувати в ній в другому півріччі 2017 р., виконуючи передбачені Статутом і Регламентом функції. Також про поновлення участі в Діловій Раді було заявлено з боку Румунії.

В рамках українського головування в ДР ЧЕС в Києві проведено бізнес-форум (26 жовтня 2017 року) та засідання Ради директорів ДР (12 грудня 2017 року). Останнє засідання Ради директорів пройшло в рамках Румунського головування в Бухаресті в грудні 2020 року.

Ініціатива створення МЦЧД належить Греції. Центр зареєстрований у Греції на правах юридичної особи у відповідності до грецького законодавства і фінансується коштом уряду Греції. Наразі Генеральним директором МЦЧД є громадянин Греції Георгіос Мітракос.

Центр є некомерційною структурою, яка здійснює наукові дослідження з метою пошуку найбільш оптимальних шляхів реалізації рішень ЧЕС, зокрема в галузі економіки, промисловості та технологій у Чорноморському регіоні.

Робота Центру спрямована на дослідження і виокремлення галузей, які мають перспективи для розвитку співробітництва, розробку конкретних моделей вирішення існуючих проблем, зокрема в економічній і соціальній галузях, надання консультативної допомоги та сприяння  розвитку наукового діалогу між країнами регіону, посиленні контактів між дослідницькими центрами Чорноморського регіону та аналогічними структурами ЄС. Центр покликаний створювати можливості для активізації співпраці дослідників, науковців, управлінців, представників урядів країн-членів ОЧЕС з представниками інших регіонів світу, в першу чергу, країн-членів ЄС.

Рішення про створення Міжнародного центру чорноморських досліджень було ухвалене резолюцією 8-ої зустрічі Міністрів закордонних справ країн-учасниць ОЧЕС (Москва, 16-17 вересня 1996 р.). На першій сесії інавгураційної зустрічі Ради директорів Міжнародного центру чорноморських досліджень, що відбулася 28-29 вересня 1998 р., було погоджено його статус, як афілійованого Центру ОЧЕС у відповідності до ст. 24 Статуту ОЧЕС.

Керівним органом МЦЧД є  Рада директорів, до якої входять представники країн-членів в якості національних директорів, Генеральний секретар ПМС ОЧЕС, Генеральний директор МЦЧД та три політичні діячі та науковці з Франції та Німеччини.

Окрім Молдови та рф національними директорами країн ЧЕС є представники зовнішньополітичних відомств. Україна в Раді директорів МЦЧД представлена В.Коморіним, директором Українського наукового центру екології моря.

2 березня 2021 року Україна ратифікувала доповнення до ст.24 Статуту ЧЕС. Таким чином, наразі вже 9 країн-засновниць ратифікували вказане доповнення, що достатньо для легітимізації статусу МЦЧД.